ПРИПОЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., розм., ірон. Прибути куди-небудь. — Нам тепер у хитрість треба перекидатися. Сам чуєш — гуркотить, от-от до нас припожалує [ворог] (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 379); — Знову припожалував. Альошка Вірний. Про тебе питав мене двічі… (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 58).
ПРИПОЖАЛУВАТИ
Тлумачення слова