ПРИПОЧИВА́ТИ, аю, аєш, недок., ПРИПОЧИ́ТИ, ину, инеш, док., діал. Відпочивати. Але те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав, віддихувався (Лесь Мартович, Тв., 1954, 459); Домніка припочила трохи, а відтак вступила в сіни (Ольга Кобилянська, II, 1956, 125); Вся сім’я Староміських зараз позасідала до верстатиків.. Всі сиділи, не розгинаючи спини, не досипляючи ночей, ледво [ледве] встигаючи припочити кілька хвилин під час обіду, полуденку і вечері (Іван Франко, III, 1950, 60).
ПРИПОЧИВАТИ
Тлумачення слова