ПРИПЛЕ́СКАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до приплескати.
2. у знач. прикм. Плескуватий. Б’є сапка приплесканий темний корж землі, дзвенить на грудді, огортається сухим сірим димом (Михайло Стельмах, II, 1962, 407); Приїхав до нашого колгоспу якийсь чоловічок з-за кордону. Високий такий і приплесканий у фігурі, ніби злежаний сніп кукурудзяний (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 129).