ПРИПЕРТИСЯ, руся, решся, док.
1. Прихилившись до якої-небудь опори, спертися. Припершись до дверей, він стояв і дивився на Терезку, яка з переляку випустила з рук шитво (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 314).
2. фам. Прийти, прибути (несхвально). — Але коли б ти знала моє горе: в залу приперся заросянський попище та ще й з сином (Нечуй-Левицький, III, 1956, 246); Він проти цього [другого шлюбу] не заперечував би, коли б його перша дружина та жила де-небудь в іншому місці, а то як на зло приперлася з донькою за ним слідом до Львова (Юрій Яновський, I, 1954, 135).
3. Пас. до припирати 1—4. Під час вітру падали у нас сніги, так що геть скрізь було біло і на балкон не можна було вийти, бо двері примерзли і приперлись снігом (Леся Українка, V, 1956, 219).