ПРИПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припекти 1—3. Земля була чорна і парувала так, ніби її тільки що полили гарячим окропом; на конях, припечена сонцем, парувала шерсть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181); Хлопчик жваво підводиться на лікті й морщить припеченого сонцем носа, готуючись слухати (Олесь Донченко, VI, 1957, 274); * У порівняннях. Потьомкін, мов припечений, нетерпляче зайорзав на канапі (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 158).
ПРИПЕЧЕНИЙ
Тлумачення слова