ПРИПА́Й, ю, чол. Крига, що міцно примерзла до берегів. У крижаному припаї моря Росса полярники подеколи відбирають у морських тюленів-леопардів екземпляри цих риб вагою більш як 60 кілограмів кожна (Радянська Україна, 4.III 1964, 3); Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (Микола Трублаїні, Лахтак. 1953, 137); Зима дзвенить над Києвом молодими сухими морозами. Дніпром іде шуга, а біля берегів уже наросли міцні припаї (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 258).
ПРИПАЙ
Тлумачення слова