ПРИПАДКО́ВО, діал. Присл. до припадковий. І от раз юнак той припадково Здибав у якімось закамарку Свою паню, а вельможі жінку В блудодійстві із одним слугою (Іван Франко, XI, 1952, 327); Витягав [Славко гроші] також з кишенів, як батько спав, а він припадково ні (Лесь Мартович. Тв., 1954, 265).
ПРИПАДКОВО
Тлумачення слова