ПРИПА́ДКОМ, присл., діал. Випадково. І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом’яне [нагадає] нащадкам Мале моє життя (Максим Рильський, I, 1960, 272); Проживши тут у пані Марко майже цілий рік, не стрічала я його ніколи, і аж в остатніх днях згаданого року зійшлись ми припадком (Ольга Кобилянська, I, 1956, 251).
ПРИПАДКОМ
Тлумачення слова