ПРИО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИОРА́ТИСЯ, орюся, орешся, док.
1. розм. Орючи, доходити до якогось місця. Приорався Семен до межі, до бору (Словник Грінченка).
2. тільки недок. Пас. до приорювати. Глибина оранки регулювалася спеціальними клинцями.. Клинці, випадаючи із плуга, нерідко губилися і приорювались (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 36).