ПРИНИШКНУТИ, ну, неш, док.
1. Перестати рухатися і видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 480); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло. Хлопці спочатку були злякалися і принишкли (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 108); Почувши стукіт копит, вона [пташина] занепокоїлась, принишкла, а потім безтурботно вискочила на купину (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 359);
// Намагаючись бути непоміченим, застигнути де-небудь; причаїтися. Янко наблизився до старої яблуні над ровом. Гарик принишк за кущем (Микола Трублаїні, II, 1950, 74); Прийшли діти до рівчака, зарослого низькими кущами. Василь пригнувся, принишк (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 45);
// Перестати віяти (про вітер). Вітер принишк у густому очереті понад ставом (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 41);
// Стати нерухомим, перестати утворювати звуки від припинення дії зовнішньої сили (про предмети). Лежить, не зворухнеться на воді латаття, біліють великі квіти лілей, таємничо принишкли очерети (Олесь Гончар, II, 1959, 266); Принишкли скуті льодовим покровом бурхливі хвилі на Каховському та Кременчуцькому морях (Радянська Україна, 2.III 1962, 3);
// перен. Виявлятися неяскраво, невиразно, бути прихованим (про почуття). Обличчя в неї було таке перелякане. Такий жах принишк і тремтів їй в очах (Андрій Головко, I, 1957, 88); В глибині цих синіх, як морське плесо, очей принишкла, здавалось, якась нерозгадана журба-таємниця (Олесь Донченко, II, 1956, 96).
2. перен. Перестати активно діяти; притихнути. Стоїть глибока ніч на Піренеях, але принишкли люди недарма: комуністична справа надихне їх і вирве з-під франкістського ярма (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 57); Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Побоювався, що вчинить веремію, а вийшло навпаки — принишкла (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 39); Хома відразу витверезився, принишк (Олександр Довженко, I, 1958, 84);
// Перестати виявляти ознаки життя, діяльності. Люди відразу ж розсміялися. І цей сміх продовжив життя палацу [панському], який принишк тепер, неначе за чавунною огорожею побувала чума (Михайло Стельмах, I, 1962, 614); Ціле містечко Августове принишкло, терпляче підставивши боки своїх хаток під осінню зливу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 163); Принишкнувши в складках місцевості, густо зеленіли фарбованими стволами батареї (Олесь Гончар, I, 1954, 378); * Образно. Майнула думка повернути просто степом до Карасу. Навіть схопився [Саїд], але то була тільки іскра незгаслої ще Саїдової енергії, що блиснула й одиноко принишкла (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 202);
// Перестати діяти (про машини, механізми). Малого в сховище внесли, принишкли телефони (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 90); Тихо в полі. Принишкли гармати (Олександр Довженко, I, 1958, 390).