ПРИНО́С, у, чол., розм. Те, що приноситься кимсь як дарунок; приносини. Катря втихомирилася. Та як же було й не втихомиритися, коли син обіцяє такі багаті приноси? (Панас Мирний, IV, 1955, 288); Зачалася вечеря таки від Гринькового приносу. Пили горілку й їли ковбасу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 314); Здобула [Лександра] собі пропуск у тюрму і пішла, узявши з собою щось їстівного на гостинець.. На приноси й не розглядалася [Тодоська] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 85).
ПРИНОС
Тлумачення слова