ПРИНА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до принадити. Он заєць, ніби тінь, крізь присмерковий дим Крадеться, клевером принаджений густим (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); На судні встановлено своєрідну електропастку, яка не дає змоги рибі, принадженій світлом, вийти назад (Радянська Україна, 6.IV 1963, 3).
ПРИНАДЖЕНИЙ
Тлумачення слова