ПРИМИРЕ́НСЬКИЙ, а, е, політ. Стос. до примиренця і примиренства. Керівництво II Інтернаціоналу проводило примиренську політику, прикриваючи її революційними фразами, намагалось підкорити інтереси пролетаріату інтересам буржуазії (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 119); Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 332);
// Власт. примиренцеві. Примиренські хитання.
ПРИМИРЕНСЬКИЙ
Тлумачення слова