ПРИМУСОМ, присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Юрій Смолич, День.., 1950, 282); [Катерина:] Одна дівчина мені розповідала, що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта (Олександр Корнійчук, П’єси, 1947, 280); Феодал примусом удержував його [селянина] на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (Історія СРСР, I, 1956, 119).
ПРИМУСОМ
Тлумачення слова