ПРИМУДРУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех., розм. Мудро придумати що-небудь. [1-й голос:] Так от же він примудрував так хитро, В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Володимир Самійленко, II, 1958, 70);
// Те саме, що примудрятися. — Дивно, як вони примудрували почепити його [прапор] вночі! — промовив Гаврило Клумак (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 144).
ПРИМУДРУВАТИ
Тлумачення слова