ПРИМОГТИ, ожу, ожеш, док., діал. Змогти. Вже більш, мати нічого не примогла сказати, голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її (Марко Вовчок, I, 1955, 292); Вона була ладна бігти слідком, примогла б — летіла за молодим гусарином (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Всі за ним.. взялись Меча преславного уважно розглядати. Та мало з них котрий приміг його підняти, А розмахнутися могли ним тільки два (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 349).
ПРИМОГТИ
Тлумачення слова