ПРИМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примочити. Ось уже війнуло з шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки (Олесь Гончар, Новели, 1954, 177); * Образно. Гірка та важка ти, хліборобська доле! Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Панас Мирний, III, 1954, 66).
ПРИМОЧЕНИЙ
Тлумачення слова