ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, чол., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді — в силу свого історичного покликання, свого буття, своєї ролі примножувача суспільних багатств і перетворювача суспільних відносин (Радянська Україна, 15.IV 1964, 1); Письменник [П. Панч] є глибоким знавцем української народно-поетичної творчості, невтомним примножувачем багатств рідної мови (Радянське літературознавство, 7, 1966, 66).
ПРИМНОЖУВАЧ
Тлумачення слова