ПРИМІ́ТИ, ію, ієш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Примів би вбив його (Номис, 1864, № 3430); Зненавидів [Денис] його так, що примів би — в ложці води втопив би!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 324); — Ви кажете, що не тямите поезії села, а я й сплю й бачу свою Масюківку. Приміла б, летіла туди оце таки зараз, і вже й не знаю, чи звикну я до вашого Києва, — сказала Галя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 611).
ПРИМІТИ
Тлумачення слова