ПРИМІТА́ТИ, аю, аєш, недок., ПРИМЕСТИ́, ету, етеш, док., перех.
1. Мести сміття до якого-небудь місця. Примела сміття до порога та й покинула (Словник Грінченка).
2. Метучи прикидати, прикривати що-небудь. Лежить порожняя Торбина, Неначе драная ряднина; її і в руки не беруть, А іноді і сміттям приметуть (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 85);
// безос. Да й примітало сніжком білесеньким (Словник Грінченка).