ПРИМІРОМ

ПРИМІ́РОМ, присл., розм. Те саме, що наприклад. — Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі, а там злюбиться — молодці будуть, от як і я, приміром кажучи! (Марко Вовчок, I, 1955, 277); — А скільки процентів дали б купці, приміром? — спитав отець Палладій (Нечуй-Левицький, III, 1956, 381); — Я й зараз пригадую. — Що? — Так… всячину… — Приміром? — Приміром, вашу лебедину легенду (Олесь Гончар, III, 1959, 196).