ПРИМАЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМАЗАТИСЯ, ажуся, ажешся, док.
1. Намазуючи собі волосся, пригладжувати.
2. перен., розм. Влаштовуватися біля кого-, чого-небудь. — Якщо, не дай бог, поїзд від’їде без нього, він примажеться до автоколони і дожене нас на автомобілі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 448).
3. перен., розм. Пристосовувати свої вчинки, поведінку, діяльність до певних вимог з якоюсь метою. — Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 162); Сторонникам чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі, і, отже, нема чого цим людцям примазуватися до радянської літератури (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 5); Зараз ваш брат їсть солодко і гарно одягається, кудись примазавшись (Василь Еллан, II, 1958, 223);
// Піддобрюватися до кого-небудь з метою добитися чогось. — Піди-бо, Якимцю! я тебе прошу! — примазувалась Зося (Нечуй-Левицький, I, 1956, 230).
4. перен., розм. Видавати себе за співавтора чужої праці. [Ігнатьєв:] Примазуватись до свого винаходу я нікому не дозволю! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 59).
♦ Примазатися до слави чиєї — безпідставно користуватися чиєюсь славою. [Горлов:] Командуючий зробить, вони зразу до його слави й примазуються (Олександр Корнійчук, II, 1955, 63); — До чужої слави примазатись хочеш? (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 218).