ПРИМАТ

ПРИМА́Т, у, чол., книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось. Аналізуючи становище в польському робітничому русі, В. І. Ленін розвинув тезу про примат класової боротьби, інтересам якої повинні підпорядковуватися національні вимоги (Комуніст України, 12, 1968, 47); Які ж, коротко кажучи, найголовніші ознаки радянського перекладацького стилю? Вони, на мою — і не тільки мою — думку, такі: точність Применшувати у віддаванні змісту і форми оригіналу, ствердження єдності форми та змісту і разом з тим примату змісту над формою (Максим Рильський, IX, 1962, 20); Своєю поезією В. Мисик послідовно підкреслює примат духовного начала в людині (Літературна Україна, 25.VII 1967, 3); Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння, проголошуючи її примат у всіх сферах людського життя й поступу (Вітчизна, 5, 1967, 217).