ПРИМАНДРУВА́ТИ, ую, уєш, док., розм. Прийти здалека, прибути, мандруючи. Примандрує, мій миленький з лубенського полку (Словник Грінченка); — Сьогодні навмисне примандрував [Шмалько] у Байрачну: чутки всякі ходять… Невже знову буде Запорозька Січ? (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 47); * Образно. Після заметільних днів настала погожа година. Сонце світило сліпучо-яскраво, наче весна вже примандрувала з південного степу (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 156);
// перен., розм. Бути доставленим з якого-небудь місця в інше (про предмет). Бронко відразу помітив, що читальня виписувала не всі журнали. Багато з них, як видно, примандрували сюди з приватних бібліотек (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 230).
ПРИМАНДРУВАТИ
Тлумачення слова