ПРИМАЙСТРУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Прилаштувати що-небудь до чогось. В двоколці зламалося колесо. Не встигли радисти примайструвати його, як звідкись збоку, з села, вискочила кінна розвідка Турка (Юрій Яновський, IV, 1959, 80).
2. розм. Пристосувати що-небудь для використання. Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Юрій Яновський, Мир, 1956, 286).