ПРИЛІС, у, чол., рідко. Те саме, що гай 1. А з гаю, прилісу та пісеньку чути (Павло Усенко, Листя.., 1956, 50); Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (Михайло Стельмах, I, 1962, 325); // Те саме, що узлісся.