ПРИЛЕГЛИЙ 1, а, е. Розташований поряд з чим-небудь; суміжний. Велика землянка й прилеглі до неї окопи були вже забиті пораненими до краю (Василь Кучер, Голод, 1961, 76); На.. ринкові і прилеглій до нього площі у той день немає де ногою ступити від людей, коней і возів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 246); Хрещатик і прилеглі вулиці все ще розчищають від каміння (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 236); Досхочу поїть Дунай прилеглу землю своїми життєдайними водами (Радянська Україна, 6.I 1961, 2).
ПРИЛЕГЛИЙ 2, а, е, рідко. Те саме, що прілий. Прилегле жито (Словник Грінченка).