ПРИКУСКА 1, и, жін., діал. Закуска.
♦ На прикуску — на додаток. Попросять люди про Саву Чалого, про Супруна, Морозенка, Залізняка, Кармелюка чи Бондарівну, — заспіває [кобзар С. О. Адамцевич] .. А на прикуску додасть ще й жартівливих (Літературна Україна. 24.XII 1968, 3).
ПРИКУСКА 2, и, жін., вет. Шкідлива звичка у коня ковтати повітря, хапаючись зубами за який-небудь предмет. Сприяють захворюванню [здуттю кишок]: повітряна прикуска, перевтома, ушиби живота, удари, падіння, натикання на тверді предмети і ін. (Профілактика захворювань.., 1955, 168).