ПРИКОРЕ́НОК, нка, чол. Те саме, що прикорень. Учора ввечері надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, — не давалася (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 104).
ПРИКОРЕНОК
Тлумачення слова