ПРИКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е. Який росте близько біля кореня (про листя, пагони). У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують поламані, хворі і сухі гілки, а також прикореневу поросль (Хлібороб України, 1, 1963, 33); Спочатку шпинат розвиває густу розетку прикореневих листків. В цій фазі листя використовується для споживання (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 241);
// Який знаходиться навколо коріння. Обробляючи насіння цукрових буряків азотобактерином, ми сприяємо розвитку азотобактера в ґрунті в прикореневій зоні (Нові способи вирощування цукрових буряків, 1956, 108).
ПРИКОРЕНЕВИЙ
Тлумачення слова