ПРИКМІЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРИКМІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех., діал. Помічати. Він давно почав прикмічати, що син не поважає ні його, ні матері,.. цурається їх при людях (Нечуй-Левицький, I, 1956, 189); Зовсім Хівря не хотіла їх [наймитів] призводити, так якось просто все розкаже й сама не прикмітить як (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 101);
// Помітивши, запам’ятовувати; примічати. — Прикмічай же, моя мати, який сон присниться (Павло Чубинський, V, 1874, 720).
ПРИКМІЧАТИ
Тлумачення слова