ПРИКМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКМЕ́ТИТИ, ечу, етиш, док., перех., діал. Помічати. Все це Прудивус прикмечував, від усього, що бачив, ставало йому весело чи сумно (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 231); Коні потягли тим часом геть з борозни, криво повели; як він це прикметив, розсердився на себе за свої думки й загримав на хлопця, чого він не поганя як слід (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 64).
ПРИКМЕЧУВАТИ
Тлумачення слова