ПРИКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикликати. Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 183);
// прикликано, безос. присудк. сл. Прикликано до Берестів київських бояр і воєвод (Павло Загребельний, Диво, 1968, 413).
ПРИКЛИКАНИЙ
Тлумачення слова