ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приклеїти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (Олесь Донченко, IV, 1957, 178);
// приклеєно, безос. присудк. сл. На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом: «.. Справа старшини Разусва» (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 11).
ПРИКЛЕЄНИЙ
Тлумачення слова