ПРИХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прихилити 1—5. Він стояв на драбині, прихиленій до стіни, і порався біля рубильника (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 249); — Чого стовбичиш? — проказав Михайло, смикаючи мене за полу. Тільки тепер я відчув прихилену до мого плеча голівку Жабі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); Двері хліва, де спав Денис, ледве прихилені (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242).
ПРИХИЛЕНИЙ
Тлумачення слова