ПРИХВАТКОМ, присл., розм. Час від часу, уривками; прихапцем. Три часті [частини] сяк-так зведені, над четвертою прихватком працюю і сам не знаю, коли скінчу (Панас Мирний, V, 1955, 361); Хоч і прихватком доводилось працювати Петрові Максимовичу, а проте він поспішав закінчити свій будинок (Олесь Донченко, V, 1957, 117);
// Поспіхом, нашвидку; похапцем. Учора прихватком забігав [становий] сюди… Допитувався, чи поїду на вибори? (Панас Мирний, IV, 1955, 363); Сам Петро, кремезний хлопчина з русявою борідкою, прихватком наїдався чогось аж на троє суток (Степан Васильченко, I, 1959, 71).
ПРИХВАТКОМ
Тлумачення слова