ПРИХРИ́П, у, чол., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін. Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321).
ПРИХРИП
Тлумачення слова