ПРИХА́ТНІЙ, я, є, рідко. Розташований біля хати;
// Признач. для потреб хати. Двори розбиті й огороджені на дві половини: прихатня і господарська (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 117);
// Який росте біля хати. І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п’янке струміння пахощів, аж наморочилось Романюкові в голові (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 153).
ПРИХАТНІЙ
Тлумачення слова