ПРИКАЖЧИКІ́ВНА, и, жін., іст. Дочка прикажчика (у 1, 2 знач.). — А то про яку ти кажеш, що до неї тобі далеко? Хіба тут є попівна або прикажчиківна? (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 32); [Демко:] Моя воля, щоб ти сватав прикажчиківну (Марко Кропивницький, II, 1958, 223).
ПРИКАЖЧИКІВНА
Тлумачення слова