ПРИКАЛА́БОК, бка, чол., діал. Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий (Словник Грінченка); До доярського прикалабка, де точилася ця розмова, несподівано заскочила Шура Йосипчук (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 87).
ПРИКАЛАБОК
Тлумачення слова