ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, юю, юєш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити. — Мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 117); Ліда.. приятелювала з бабусею, завжди приходила за годину до уроків і допомагала бабусі поливати квіти (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 55).
ПРИЯТЕЛЮВАТИ
Тлумачення слова