ПРИГУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пригубити. Свою неприступність для жінок Наливайко шанував без хизування, але глибоко, як релігію вояцьку.. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари, та ще й пригубленого такими устами — ламав священні вояцькі звичаї (Іван Ле, Наливайко, 1957, 74).
ПРИГУБЛЕНИЙ
Тлумачення слова