ПРИГРІВА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИГРІ́ТИСЯ, іюся, ієшся, док.
1. Зігрівати себе, своє тіло (перев. у теплому, затишному місці). Москва передавала хорошу музику, — я пригрівалася в ліжку і не могла заснути (Олекса Гуреїв, Осок. друзі, 1946, 59); Десь притуливсь [цвіркун] на припічку, Пригрівся — й горя мало (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 15); Тьотя Сима мирно дрімає, пригрівшись в куточку канапи (Іван Кочерга, II, 1956, 467); Ягня, пригрівшися біля людини, пильно дивилося на неї (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 512).
2. розм. Те саме, що підігріватися. — Он там, у печі, пригрівається, що слуги не доїли — бери собі та й їж, коли хоч (Гнат Хоткевич, II, 1966, 48).