ПРИ́ГРА, и, жін., заст.
1. Акомпанемент (у 1 знач.). Народні духові оркестри, очолювані музикантами-аматорами, грають в основному українські народні танці, марші та різноманітні пригри (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 8); Згадай лиш, коханко, ослінчик в садочку, Де вдвох ми сиділи колись, Де тихо співала ти в пригру гітари, А я в твої очі дививсь (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 225).
2. Час, коли рояться бджоли. Зашуміло село, як на пригру бджоли (Панас Мирний, II, 1954, 166).