ПРИГО́ДНИЦЬКИЙ, а, е.
1. Побудований на пригодах (у 2 знач.). В його розповіді мелькнуло.. кілька екзотичних назв, і вони нагадали Гловацькому читані колись, за юнацьких років, пригодницькі книги (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 67); Чудернацькі проекти, схожі на сюжети пригодницьких романів, один від одного химерніший, снуються в його голові (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 185); Пригодницька фабула; Пригодницький фільм; Пригодницький жанр.
2. Власт. тому, хто шукає пригод (у 2 знач.). Пригодницькі мрії летіли широко, і здавалося — зараз підійде невідома людина і почнеться перша частина великої пригоди (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 110); Не тільки такі, як Віталик, тамували тут [на покинутому судні] пригодницьку свою жагу, а й серйозні дядьки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239).