ПРИГНОБЛЮЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до пригноблювати. Ночами Ольга чула безперервне шлапання його нічних пантофлів. У цій безкінечній його мандрівці по кімнатах було щось страшенно пригноблююче (Гадан, Гори.., 1956, 21).
2. у знач. прикм. Те саме, що гнітючий. Місто Харків, особливо ж вулиці, якими йшов, зробили на мандрівника пригноблююче враження (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 5).