ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригноблений 4. Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 402); Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 80).
ПРИГНОБЛЕНО
Тлумачення слова