ПРИГНІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. імин. чол. до пригнічувати. Схопившись з місця і ще пригнічуваний кошмарами, поспішає [Врангель] в оперативний відділ (Олесь Гончар, II, 1959, 381); В «Англійських враженнях» [М. Бажана] розказано про вражаючі факти злиднів, затурканості і духовного убозтва людей, гнаних і пригнічуваних буржуазною «цивілізацією» (Історія української літератури, II, 1956, 516).
ПРИГНІЧУВАНИЙ
Тлумачення слова