ПРИГІ́НЧИЙ, чого, чол., заст. Наглядач над робітниками (перев. у панській економії). [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати богові, пригінчих немає (Степан Васильченко, III, 1960, 76); Марно біснувалися управителі, економи, пригінчі і увесь кагал панських прихвоснів — люди не бачили, не чули їх (Михайло Стельмах, I, 1962, 613).
ПРИГІНЧИЙ
Тлумачення слова