ПРИГА́РА, и, жін., діал.
1. Присмак диму, гару в пригорілій рідкій їжі. Молоко з пригарою.
2. Сивушне масло. Одгонить пригарами горілка (Словник Грінченка).
3. Загар. Сонячна пригара зійшла з її повного обличчя — біле воно в неї та рум’яне (Панас Мирний, IV, 1955, 231).